Під час перевірок контролери часто перевіряють наявність товарного обліку у спрощенців, і якщо його немає, виписують підприємцям штрафи, мотивуючи вимогою Закону про РРО. Чи правильно це? А може просто контролери знайшли легкий спосіб виконання плану, скориставшись прогалиною в законодавстві?

Зазвичай речі логічні й правильні, як-от сплата податків, до того ж у повному обсязі, та ведення обліку, необхідного, щоб правильно розраховувати суму цих податків, не викликають сумнівів чи негативної реакції. А от там, де цей облік і звітність намагаються натягти на систему оподаткування, виникає купа запитань. Адже ці намагання не несуть жодної користі ні підприємцям, ні контролю за розрахунком податкових зобов’язань. Тоді навіщо це робиться? Питання варте того, щоб розібрати його в деталях, що я й зроблю в цій статті.

Облік у звичайній і спрощеній системах оподаткування: є різниця

Почнемо з того, що вимога до підприємців на загальній системі вести товарний облік цілком зрозуміла, адже рух товарів безпосередньо впливає на оподаткування. Тобто є ПДВ, є так звана «перша подія», є багато всіляких інших «сутностей», які ускладнюють або зовсім унеможливлюють правильний розрахунок податкових зобов’язань без товарного обліку.

Але на спрощеній системі оподаткування все інакше. Зверніть увагу, спрощені не тільки розрахунок податків і звітність, спрощений також і облік. У системі без ПДВ немає ніяких «перших подій» і жодної прив’язки до руху товарів. Сума податку до сплати визначається простим множенням суми отриманого за період доходу на відсоткову ставку податку. У спрощенців ніде в законодавстві (крім Закону про РРО) не передбачено жодного товарного обліку як об’єкта перевірки з боку податкової. Його просто немає. Законодавець для чогось згадав товарний облік в Законі про РРО. На загальній системі товарний облік дійсно має бути, а на спрощеній ― ні. Як обов’язкової «сутності» й об’єкта перевірки товарного обліку у спрощенців немає. Цей рудимент абсолютно неприродно стирчить в Законі про РРО.

Легкий шлях до штрафів

А контролери щасливі, адже перевіряється не якийсь зв’язок руху товарів із податками (нагадаю, на спрощеній системі такого зв’язку немає), а «наявність і повнота товарного обліку». Для чого все це перевіряється, що конкретно це дає бюджету під час перевірки спрощенця, які міфічні «зловживання» виявляються і як «товарний облік» їх долає ― ніхто пояснити не може. Навіть теоретичних «сферичних у вакуумі» пояснень немає, є тільки емоційні заяви відповідальних державників на кшталт «Товарний облік ― це святе!».

У кого завжди є «товарний облік»

А найцікавіше, що саме у махінаторів якраз усе з «товарним обліком» у порядку, бо їхні тіньові прибутки дають змогу вести «обліки» вздовж, упоперек і по діагоналі ― намалювати можна все, оскільки жодного іншого обліку не ведеться, а значить перевірити справжність не можна взагалі ніяк. Приходить «перевірка» ― «товарний облік» є, акуратний, ще й кольорами розфарбований ― претензій немає. Проблеми виникають виключно у чесних підприємців, яким цей «товарний облік за формою мінфіну» ― лише додаткове навантаження, абсолютно непотрібна «сутність», де так легко в якійсь комі помилитися.

Гірка статистика

Статистика державної податкової служби за 2021 та 2022 роки (на жаль, статистики за 2023 рік немає) демонструє жахливу цифру: за ст.3 п.1 та 2 (чек не сформований або не наданий покупцю) накладено понад 10 тис. штрафів (6 тис. в 2021 році, 4 тис. в 2022 році), а за ст.3 п.12 (облік товарних запасів) ― понад 12 тис. штрафів (7 тис. в 2021 році, 5 тис. в 2022 році). Тобто, беззмістовних, просто з причини «треба щоб було, нам так захотілося, для чого ― не знаємо» штрафів за товарний облік накладено значно більше, ніж штрафів за не наданий чек!

Треба щось із цим робити

Така ситуація не залишилася без реагування народних депутатів. Ще у вересні минулого року група народних депутатів (Федієнко О.П., Васильченко Г.І. та інші) зареєстрували законопроєкт 10028 від 11.09.2023, яким усувається ця штучна конструкція, і «товарний облік» прибирається із Закону про РРО. Якщо за цим товарним обліком схований якийсь таємний невідомий сакральний зміст, якщо цей облік на спрощеній системі оподаткування обліку й звітності дійсно є правильним рішенням, то чому він вписаний лише в Законі про РРО? Він має бути прибраний із Закону про РРО, а тим, хто переконаний в корисності такого обліку, потрібно від лозунгів «це святе!» перейти до належного обґрунтування ― чим саме спрощеній системі допомагає товарний облік. Не в теоретичних конструкціях, а в живій практиці українських реалій.

Бо штрафів накладено тисячі, а омріяна детінізація все ніяк не приходить.

Ігор Дядюра – експерт з дерегуляції